Папртисипативна модель стратегічного планування FRDL – метод співпраці із територіальними громадами із метою приготування Стратегії сталого розвитку. Зазначена модель, розроблена Фондом розвитку місцевої демократії, апробована у багатьох проектах Фонду та відповідно адаптована до українського контексту. Такий метод відіграє особливу роль в Україні, оскільки зусилля відновити громадську довіру є надважливими для побудови нової ефективної місцевої адміністративної системи.

Партисипативна модель стратегічного планування побудована на концепції, що стратегія розвитку не тільки  визначає ключові напрямки дій для органів місцевого самоврядування, але, натомість, являє собою план розвитку місцевої громади у цілому. Передбачає необхідність досягнення згоди на місцевому рівні щодо змісту стратегії і спільного рішення щодо її обсягу та шляхів залучення широкого кола зацікавлених сторін (стейкхолдерів) у процес впровадження. 

Підгрунттям партисипативного підходу є:

  • залучення широкої репрезентативності місцевої громади у процес роботи над документом Стратегії,  
  • затвердження перспективи сталого розвитку,
  • проведення поглибленої соціальної діагностики (включаючи кабінетне дослідження та соціальне опитування),
  • верифікація розроблених рішень через дійсні та ефективні громадські консультації,
  • тісна співпраця між соціальними та інституційними стейкхолдерами, посадовими особами та консультантами.

Відтак, процес партисипативного стратегічного планування відбувається із значним залученням представників місцевої громади та, окремо від громадської консультації, ураховує проведення соціального дослідження у кожній із територіальних громад, яким надано підтримку. Один із найважливіших елементів означеного процесу - це утворити робочу групу зі стратегічного планування, яка безпосередньо залучена до розвитку стратегії, та забезпечити максимально широку репрезентативність всіх зацікавлених сторін (стейкхолдерів) у ході процесу.  

Підхід передбачає якнайменше п’ять засідань робочої групи зі стратегічного планування та визначеної кількості завдань і заходів, які здійснюють у період між засіданнями. Процес у цілому займає, як мінімум, п’ять місяців, його тривалість залежить від місцевих потреб, готовності партнерів до співпраці та можливостей активізації різних ресурсів (перш за все, людських та матеріальних).

Тим не менш, не зважаючи на обставини, імплементація процесу ураховує наступні кроки:

  • Перше засідання робочої групи за стратегічного планування,
  • Соціальне дослідження (опитування щодо умов проживання та якості послуг, наданих у муніципалітеті),
  • Три засідання робочої групи зі стратегічного планування,  
  • Громадська консультація,
  • Підсумкове засідання: затвердження остаточного варіанту Стратегії сталого розвитку.